Гід: сюрпризи мікропідприємця — 10 речей, про які дізнаються надто пізно
Цей гід має рекомендаційний характер і пояснює, де найчастіше виникають неприємні несподіванки. Це не юридична, не податкова і не бухгалтерська консультація: суми та правила залежать від вашої діяльності й змінюються щороку.
Про що цей гід
Реєстрація micro-entreprise триває пів години, і саме в цьому пастка: легкий старт створює відчуття, що далі обовʼязків майже немає. Обовʼязки є — просто про них ніхто не повідомляє заздалегідь. Ні INPI, ні URSSAF не надсилають памʼятку «а ще ви маєте». Дізнаються про них зазвичай двома способами: з листа зі штрафом або від колеги, якому такий лист уже надійшов.
Тут зібрано десять речей, які найчастіше стають сюрпризом. Для кожної — що це, чому її пропускають і що робити. Деякі пункти вас особисто не стосуються: пробіжіться заголовками й зупиніться на тих, що про вашу ситуацію.
- декларація в митницю, якщо клієнт — компанія з ЄС
- ПДВ, який ви маєте сплатити самі за рекламу в Google і Meta
- CFE — «податок на місце роботи», про який не приходить паперовий лист
- декларація обороту, обовʼязкова навіть коли обороту немає
- ACRE, яку не дають автоматично
- оборот, що рахується не так, як ви думаєте
- два різні пороги, які постійно плутають
- versement libératoire і друга декларація, про яку забувають
- обовʼязкові написи в рахунках
- страхування, без якого працювати не можна
1. Клієнт — компанія з ЄС: окрема декларація в митницю
Це, мабуть, найбільш недооцінений пункт списку. Якщо ви надаєте послуги компанії, зареєстрованій в іншій країні Євросоюзу, — зробили сайт бельгійському агентству, вели рекламу німецькому магазину, консультували польську фірму, — ви зобовʼязані щомісяця подавати déclaration européenne de services (DES) до митниці. Не до URSSAF, не до податкової: саме до митниці, на порталі douane.gouv.fr.
Чому це сюрприз. Слово «митниця» не вʼяжеться з роботою вдома за ноутбуком — здається, вона про вантажівки й кордони. Але послуги в європейському праві теж «перетинають кордон», і держава хоче бачити їхній потік. Обовʼязок діє, навіть якщо ви у franchise en base і ПДВ не платите: звільнення від ПДВ не скасовує обовʼязок звітувати. Як подати DES крок за кроком, зі скриншотами, — у посібнику про DES.
Клієнт у Франції
- компанія чи приватна особа — байдуже
- DES не подається
- звичайний рахунок, звичайна декларація обороту
Клієнт — компанія з ЄС
- потрібен номер TVA intracommunautaire
- DES щомісяця, коли був продаж
- строк — 10-й робочий день наступного місяця
- рахунок без ПДВ із позначкою «Autoliquidation»
Клієнт поза ЄС
- США, Велика Британія, Швейцарія, Україна
- DES не подається
- оборот декларується як звичайно
Окремо важлива межа: DES стосується продажу послуг професіоналові з ЄС. Якщо ваш клієнт у Німеччині — приватна особа, а не компанія, декларація не потрібна. Порога теж немає: правило залежить від характеру операції, а не від суми. Один рахунок на 200 € бельгійській фірмі вже створює обовʼязок подати декларацію за той місяць.
Що робити покроково:
- Запросити numéro de TVA intracommunautaire в особистому кабінеті на impots.gouv.fr. Його видають і тим, хто у franchise en base, і він не позбавляє звільнення від ПДВ.
- Виставляти такому клієнтові рахунок без ПДВ із позначкою «Autoliquidation» і його європейським номером ПДВ.
- Щомісяця, коли були такі продажі, подавати DES на douane.gouv.fr — до 10-го робочого дня наступного місяця.
З товарами історія інша: там діють état récapitulatif TVA і статистичне обстеження EMEBI, і правила залежать від обсягів. Якщо ви продаєте в ЄС не послуги, а фізичні товари, розбирайтеся окремо — це не той самий механізм.
Ціна помилки: 750 € за кожну неподану або хибну декларацію; після офіційної вимоги (mise en demeure) — 1 500 €. Окремо — 15 € за кожен пропуск чи неточність усередині декларації, але не більше ніж 1 500 € за одну декларацію.
2. Реклама в Google і Meta: ПДВ, який платите ви
Дзеркальна пастка до першої, і потрапляють у неї найчастіше саме ті, хто працює в цифрі. Ви купуєте рекламу в Google Ireland, Meta чи підписку в європейського сервісу. У рахунку немає ПДВ, натомість є слово «Autoliquidation». Багато хто читає це як «пощастило, податку немає». Насправді напис означає протилежне: продавець не бере ПДВ, бо розрахувати й сплатити його у Франції маєте ви.
Механізм: вам потрібен той самий numéro de TVA intracommunautaire, що й у першому пункті, і декларація CA3, у якій ви самі нараховуєте французький ПДВ 20% на суму купівлі. Проблема в тому, що у franchise en base ви його не відраховуєте — платник ПДВ нарахував би й одразу відняв, вийшовши в нуль, а ви просто платите. Тобто рахунок Google на 100 € коштує вам 120 €.
Добра новина одна: DES на купівлі подавати не треба. Ця декларація стосується лише послуг, які ви продаєте, а не тих, що купуєте.
Висновок практичний: закладайте +20% до бюджету на будь-яку рекламу і будь-який європейський сервіс, куплений не у французького постачальника. І не вважайте відсутність ПДВ у рахунку подарунком — це перенесення обовʼязку, а не його скасування.
3. CFE — податок на місце роботи, про який не приходить лист
Cotisation foncière des entreprises — місцевий податок, який платить майже будь-який бізнес за те, що десь провадить діяльність. «Десь» — це зокрема ваша квартира, якщо ви працюєте вдома. Відсутність офісу від податку не звільняє: у цьому разі рахують за адресою вашого житла, а сума залежить від комуни, бо ставку встановлює вона.
Чому це сюрприз, до того ж подвійний:
- У рік створення CFE не платиться взагалі. Перший рік минає спокійно, звичка «податку немає» закріплюється — і рахунок приходить лише на другий рік, коли його вже ніхто не чекає. На другий рік, до речі, база зменшена вдвічі, тобто справжня сума проявляється щойно на третій.
- Паперового повідомлення більше не надсилають. Сповіщення зʼявляється лише в професійному кабінеті (espace professionnel) на impots.gouv.fr — на початку листопада (у 2025 році — 3 листопада), сплатити треба до 15 грудня. Якщо ви не завели espace professionnel, ви просто не дізнаєтеся про податок. Листоноша про це не нагадає.
Плюс окрема формальність, яку пропускають майже всі: формуляр 1447-C-SD, первинна декларація CFE. Її подають до податкової служби підприємств (SIE) до 31 грудня того року, в якому відкрилися. Саме вона повідомляє податковій, що ви існуєте і в яких умовах працюєте.
Звільнення є: якщо річний оборот не перевищує 5 000 €, мінімальний внесок не нараховують. Поріг дивляться за попередніми роками, тож «цього року зароблю мало» тут не працює.
Ціна помилки: сам податок нікуди не подінеться — до нього додадуться пені за прострочення. А незаведений професійний кабінет означає, що ви дізнаєтеся про борг уже після настання строку: повідомлення вважається доставленим тоді, коли воно зʼявилося в кабінеті.
4. Декларація обороту обовʼязкова, навіть коли обороту немає
Логіка «нема чого декларувати — нема чого подавати» здається слушною і коштує найдорожче в цьому списку, бо помилка повторюється щомісяця або щокварталу. Поки micro-entreprise не закрито, декларація подається завжди. Просто в полі обороту вписується нуль.
Штраф нараховується за кожну пропущену декларацію окремо. Він привʼязаний до місячної стелі соцстрахування і переглядається щороку: у 2026 році це 60,10 € за штуку. Пів року забутих щомісячних декларацій — це вже близько 360 € на порожньому місці, плюс надбавки на несплачені внески, якщо оборот усе ж був.
Зворотний бік тієї ж медалі: якщо ви чесно декларуєте нуль 24 місяці поспіль (або вісім кварталів), URSSAF закриває вашу micro-entreprise автоматично. Перед цим надходить попереджувальний лист. Для тих, хто тримав статус «про всяк випадок», це неприємна новина: відкривати заново — заново всі формальності.
Ціна помилки: близько 60 € за кожну пропущену декларацію (у 2026 році — 60,10 €), плюс надбавки за прострочення внесків. Автоматичне закриття — після 24 місяців нульового обороту.
5. ACRE не дається сама — її треба попросити за 60 днів
ACRE знижує соціальні внески в перший рік роботи: удвічі, якщо справу відкрито до 1 липня 2026 року, і на чверть — якщо пізніше. До 2020 року мікропідприємцям вона належала автоматично, і старі статті в інтернеті досі про це пишуть. Зараз — ні: потрібно подати окрему заяву, і лише протягом 60 днів від дати початку діяльності. Пропустили строк — пільга не відновлюється в жодному порядку, і весь перший рік ви платите повну ставку.
Це той випадок, коли ціна помилки не виражається штрафом: ви нічого не порушили, ви просто заплатили більше. Саме тому про неї рідко дізнаються — ніхто не пише листа з текстом «ви могли платити менше».
Як подати і які умови — у нашому гіді про URSSAF, ACRE та особистий кабінет. Якщо ви ще тільки реєструєтеся, розберіться з ACRE до подання документів, а не після.
6. Оборот рахується не так, як ви думаєте
Тут два різні непорозуміння, і обидва коштують грошей.
Перше: рахується те, що надійшло, а не те, що виставлено. У micro-entreprise оборот — це те, що реально прийшло на рахунок у звітному періоді. Рахунок, виставлений у березні й оплачений у травні, потрапляє в травень. Добрий бік: ви не платите внески за роботу, яку клієнт ще не оплатив. Поганий: грудневий рахунок, оплачений 3 січня, іде в наступний рік і може несподівано підштовхнути вас до порога.
Друге, болючіше: витрати не віднімаються взагалі. У micro-entreprise діє фіксоване вирахування (abattement), уже закладене у ставку. Окремо списати нічого не можна — ні комісію Stripe чи PayPal, ні оплату підрядникові, ні рекламу, ні техніку, ні підписки.
Практичний зміст цього краще видно на цифрах. Клієнт заплатив 1 000 €, з них 30 € забрав платіжний сервіс, 400 € ви віддали підрядникові, ще 100 € пішло на рекламу. У кишені лишилося 470 € — а внески й податок ви платите з повної тисячі. Саме тому посередницька модель («беру замовлення, віддаю виконавцеві») у micro-entreprise майже завжди збиткова, і саме на цьому найчастіше обпікаються ті, хто перепродає чужу роботу.
7. Два різні пороги, які постійно плутають
Порогів не один, а два, вони про різне й не збігаються. Плутанина між ними — джерело найдорожчого сюрпризу в списку: обовʼязку заднім числом нарахувати ПДВ.
Поріг самого режиму micro — до якого обороту ви взагалі лишаєтеся мікропідприємцем. У 2026 році це 83 600 € для послуг і 203 100 € для торгівлі товарами.
Поріг ПДВ (franchise en base) — значно нижчий, і саме він спрацьовує першим. Для послуг: базовий 37 500 €, підвищений 41 250 €. Для торгівлі: 85 000 € і 93 500 €. Обіцяний єдиний поріг у 25 000 € зрештою скасували, суми на 2026 рік лишилися колишніми.
Різниця між двома порогами ПДВ вирішує все:
- перейшли базовий, але лишилися нижче підвищеного — ПДВ починається з 1 січня наступного року, час підготуватися є;
- перейшли підвищений — ви стаєте платником ПДВ з тієї операції, на якій поріг перевищено, — не з початку місяця, але й не з 1 січня наступного року.
Другий сценарій і є катастрофою: рахунки, виставлені без ПДВ після цієї операції, доведеться переоформлювати, а податок державі ви винні в будь-якому разі — незалежно від того, чи погодиться клієнт доплатити.
Звідси просте правило: стежте не за порогом режиму, а за порогом ПДВ, і знайте свій запас до підвищеної планки будь-якої миті року. Особливо якщо у вас сезонність і половина обороту приходить восени.
8. Versement libératoire і друга декларація, про яку забувають
Versement libératoire — можливість платити прибутковий податок фіксованим відсотком від обороту одночасно з внесками до URSSAF, а не за загальною шкалою наприкінці року. Часто вигідно, але з двома застереженнями, кожне з яких стає сюрпризом.
Застереження перше: право на нього залежить від доходу родини дворічної давнини. Щоб користуватися режимом у 2026 році, довідковий дохід (revenu fiscal de référence) вашого податкового домогосподарства за 2024 рік не має перевищувати 29 315 € на одну частку сімейного коефіцієнта. Поріг множиться на кількість часток: для пари — вдвічі більше. Для режиму у 2027 році поріг уже інший: 29 579 € за доходом 2025 року. Перевищили — право втрачається, і дізнаєтеся ви про це не одразу.
Застереження друге, і воно стосується всіх. Навіть із versement libératoire ви зобовʼязані вказувати оборот у річній декларації про доходи, у додатку 2042-C-PRO. Логіка така: податок із цього обороту вже сплачено, але держава має знати вашу загальну картину — від неї залежать інші розрахунки. Люди міркують «я ж плачу податок щомісяця, отже декларувати нема чого» і отримують нагадування з податкової.
9. Обовʼязкові написи в рахунках
Рахунок мікропідприємця — не вільна форма. Обовʼязковий мінімум: ваші ПІБ та адреса, номер SIRET, унікальний послідовний номер рахунка, дата, опис робіт, сума, строк оплати і штраф за прострочення.
Пункт, який пропускають найчастіше: якщо ви у franchise en base, у рахунку має бути фраза «TVA non applicable, article 293 B du CGI». Без неї рахунок формально неповний, а клієнт-компанія може відмовитися взяти його на облік. З 1 січня 2027 року правила ПДВ переносять до іншого кодексу — Code des impositions sur les biens et services (CIBS). Фразу змінювати не треба: посилання на статтю 293 B CGI в рахунках допустиме щонайменше до 30 червня 2028 року, а нового офіційного формулювання податкова поки не дала. Порада писати «L. 223 du CIBS» з 1 вересня 2026 року, яка ще трапляється в інтернеті, застаріла. Для будівельних професій додаються дані страхування — про це нижче.
І окремо про найближче майбутнє: з 1 вересня 2026 року всі французькі компанії, зокрема мікропідприємці, зобовʼязані приймати рахунки в електронному форматі, а з 1 вересня 2027 — виставляти їх. PDF електронною поштою електронним рахунком не вважається. Подробиці й строки — у нашій новині про електронні рахунки.
10. Страхування, без якого працювати не можна
Для більшості професій страхування цивільної відповідальності (RC pro) необовʼязкове за законом, але часто вимагається за договором: великі клієнти просять додати attestation до контракту, і без неї угода просто не відбудеться.
А от для будівельних і оздоблювальних робіт assurance décennale обовʼязкове за законом, і це не формальність. Робота на обʼєкті без нього — кримінально каране діяння: до 75 000 € штрафу і до шести місяців позбавлення волі за статтею L243-3 кодексу страхування. Правопорушення вважається вчиненим уже в момент відкриття будівельного майданчика, а не коли щось зламалося.
Професії, яких це стосується, визначаються не назвою, а суттю робіт: якщо результат підпадає під десятирічну відповідальність будівельника, страхування потрібне. Ремонт квартир, оздоблення, мурування, покрівля, сантехніка, електрика в межах будівельних робіт — так. Уточніть за своєю діяльністю до першого обʼєкта, а не після.
Календар року: що і коли
Половина сюрпризів із цього списку — не про нерозуміння правил, а про пропущену дату. Ось мінімальний календар мікропідприємця.
- Щомісяця 10-й робочий день DES у митницю за минулий місяць — якщо були продажі послуг компаніям із ЄС.
- Місяць або квартал Декларація обороту URSSAF, протягом місяця після закінчення періоду. Обовʼязкова й за нуля.
- Весна Травень — червень Річна декларація про доходи, додаток 2042-C-PRO. Потрібна й за versement libératoire.
- Осінь 15 грудня Сплата CFE. Сповіщення зʼявляється в професійному кабінеті на початку листопада — паперового листа немає.
- Лише в рік відкриття 31 грудня Формуляр 1447-C-SD — первинна декларація CFE до податкової служби підприємств.
- Лише при відкритті 60 днів Крайній строк заяви на ACRE після початку діяльності. Відновленню не підлягає.
Що з цим робити
Три речі, які закривають більшу частину ризиків із цього списку і робляться один раз:
- Заведіть espace professionnel на impots.gouv.fr. Без нього ви не побачите ні сповіщення про CFE, ні запит на номер TVA intracommunautaire. Це єдиний канал, яким податкова тепер із вами розмовляє.
- Поставте собі чотири нагадування в календар за датами з таблиці вище. Більша частина штрафів у цьому списку — ціна забутої дати, а не незнання закону.
- Один раз перевірте свою конфігурацію: чи є у вас клієнти з ЄС, чи купуєте ви послуги в європейських постачальників, чи потрібне вам décennale. Відповіді не змінюються роками, а наслідки — найдорожчі в списку.
Якщо тільки починаєте — подивіться наші гіди про реєстрацію через INPI і про URSSAF та ACRE: частина сюрпризів із цього списку запобігається ще на етапі відкриття.
Усі суми, пороги та строки наведено станом на 11 серпня 2026 року з посиланнями на офіційні джерела — douane.gouv.fr, impots.gouv.fr, service-public.fr, URSSAF. Їх переглядають щороку, іноді й усередині року: перед дією звіряйтеся з першоджерелом. Webinkub не несе відповідальності за зміни та за рішення, ухвалені на підставі цього матеріалу. Якщо випадок нестандартний, зверніться до expert-comptable.
Звʼязатися
Не впевнені, що вас це не стосується?
Опишіть, чим займаєтеся і звідки ваші клієнти. Скажу, які пункти з цього списку ваші.
Тільки збираєтеся відкриватися?
Наставництво розбирає весь шлях цілком: реєстрація, звітність, строки та інструменти — щоб сюрпризів не було зовсім.
Усі строки й суми подано з посиланнями на офіційні джерела. Партнерських посилань у цьому гіді немає.