Гід: сюрпризи мікропідприємця — 10 речей, про які дізнаються надто пізно

Цей гід має рекомендаційний характер і пояснює, де найчастіше виникають неприємні несподіванки. Це не юридична, не податкова і не бухгалтерська консультація: суми та правила залежать від вашої діяльності й змінюються щороку.

Про що цей гід

Реєстрація micro-entreprise триває пів години, і саме в цьому пастка: легкий старт створює відчуття, що далі обовʼязків майже немає. Обовʼязки є — просто про них ніхто не повідомляє заздалегідь. Ні INPI, ні URSSAF не надсилають памʼятку «а ще ви маєте». Дізнаються про них зазвичай двома способами: з листа зі штрафом або від колеги, якому такий лист уже надійшов.

Тут зібрано десять речей, які найчастіше стають сюрпризом. Для кожної — що це, чому її пропускають і що робити. Деякі пункти вас особисто не стосуються: пробіжіться заголовками й зупиніться на тих, що про вашу ситуацію.

  • декларація в митницю, якщо клієнт — компанія з ЄС
  • ПДВ, який ви маєте сплатити самі за рекламу в Google і Meta
  • CFE — «податок на місце роботи», про який не приходить паперовий лист
  • декларація обороту, обовʼязкова навіть коли обороту немає
  • ACRE, яку не дають автоматично
  • оборот, що рахується не так, як ви думаєте
  • два різні пороги, які постійно плутають
  • versement libératoire і друга декларація, про яку забувають
  • обовʼязкові написи в рахунках
  • страхування, без якого працювати не можна

1. Клієнт — компанія з ЄС: окрема декларація в митницю

Це, мабуть, найбільш недооцінений пункт списку. Якщо ви надаєте послуги компанії, зареєстрованій в іншій країні Євросоюзу, — зробили сайт бельгійському агентству, вели рекламу німецькому магазину, консультували польську фірму, — ви зобовʼязані щомісяця подавати déclaration européenne de services (DES) до митниці. Не до URSSAF, не до податкової: саме до митниці, на порталі douane.gouv.fr.

Чому це сюрприз. Слово «митниця» не вʼяжеться з роботою вдома за ноутбуком — здається, вона про вантажівки й кордони. Але послуги в європейському праві теж «перетинають кордон», і держава хоче бачити їхній потік. Обовʼязок діє, навіть якщо ви у franchise en base і ПДВ не платите: звільнення від ПДВ не скасовує обовʼязок звітувати.

Клієнт у Франції

  • компанія чи приватна особа — байдуже
  • DES не подається
  • звичайний рахунок, звичайна декларація обороту

Клієнт — компанія з ЄС

  • потрібен номер TVA intracommunautaire
  • DES щомісяця, коли був продаж
  • строк — 10-й робочий день наступного місяця
  • рахунок без ПДВ із позначкою «Autoliquidation»

Клієнт поза ЄС

  • США, Велика Британія, Швейцарія, Україна
  • DES не подається
  • оборот декларується як звичайно

Окремо важлива межа: DES стосується продажу послуг професіоналові з ЄС. Якщо ваш клієнт у Німеччині — приватна особа, а не компанія, декларація не потрібна. Порога теж немає: правило залежить від характеру операції, а не від суми. Один рахунок на 200 € бельгійській фірмі вже створює обовʼязок подати декларацію за той місяць.

Що робити покроково:

  1. Запросити numéro de TVA intracommunautaire в особистому кабінеті на impots.gouv.fr. Його видають і тим, хто у franchise en base, і він не позбавляє звільнення від ПДВ.
  2. Виставляти такому клієнтові рахунок без ПДВ із позначкою «Autoliquidation» і його європейським номером ПДВ.
  3. Щомісяця, коли були такі продажі, подавати DES на douane.gouv.fr — до 10-го робочого дня наступного місяця.

З товарами історія інша: там діють état récapitulatif TVA і статистичне обстеження EMEBI, і правила залежать від обсягів. Якщо ви продаєте в ЄС не послуги, а фізичні товари, розбирайтеся окремо — це не той самий механізм.

Ціна помилки: 750 € за кожну неподану або хибну декларацію; після офіційної вимоги (mise en demeure) — 1 500 €. Окремо — 15 € за кожен пропуск чи неточність усередині декларації, але не більше ніж 1 500 € за одну декларацію.

2. Реклама в Google і Meta: ПДВ, який платите ви

Дзеркальна пастка до першої, і потрапляють у неї найчастіше саме ті, хто працює в цифрі. Ви купуєте рекламу в Google Ireland, Meta чи підписку в європейського сервісу. У рахунку немає ПДВ, натомість є слово «Autoliquidation». Багато хто читає це як «пощастило, податку немає». Насправді напис означає протилежне: продавець не бере ПДВ, бо розрахувати й сплатити його у Франції маєте ви.

Механізм: вам потрібен той самий numéro de TVA intracommunautaire, що й у першому пункті, і декларація CA3, у якій ви самі нараховуєте французький ПДВ 20% на суму купівлі. Проблема в тому, що у franchise en base ви його не відраховуєте — платник ПДВ нарахував би й одразу відняв, вийшовши в нуль, а ви просто платите. Тобто рахунок Google на 100 € коштує вам 120 €.

Добра новина одна: DES на купівлі подавати не треба. Ця декларація стосується лише послуг, які ви продаєте, а не тих, що купуєте.

Висновок практичний: закладайте +20% до бюджету на будь-яку рекламу і будь-який європейський сервіс, куплений не у французького постачальника. І не вважайте відсутність ПДВ у рахунку подарунком — це перенесення обовʼязку, а не його скасування.

3. CFE — податок на місце роботи, про який не приходить лист

Cotisation foncière des entreprises — місцевий податок, який платить майже будь-який бізнес за те, що десь провадить діяльність. «Десь» — це зокрема ваша квартира, якщо ви працюєте вдома. Відсутність офісу від податку не звільняє: у цьому разі рахують за адресою вашого житла, а сума залежить від комуни, бо ставку встановлює вона.

Чому це сюрприз, до того ж подвійний:

  • У рік створення CFE не платиться взагалі. Перший рік минає спокійно, звичка «податку немає» закріплюється — і рахунок приходить лише на другий рік, коли його вже ніхто не чекає. На другий рік, до речі, база зменшена вдвічі, тобто справжня сума проявляється щойно на третій.
  • Паперового повідомлення більше не надсилають. Із 2024 року сповіщення зʼявляється лише в особистому кабінеті підприємця на impots.gouv.fr — приблизно в середині листопада, сплатити треба до 15 грудня. Якщо ви не завели espace professionnel, ви просто не дізнаєтеся про податок. Листоноша про це не нагадає.

Плюс окрема формальність, яку пропускають майже всі: формуляр 1447-C-SD, первинна декларація CFE. Її подають до податкової служби підприємств (SIE) до 31 грудня того року, в якому відкрилися. Саме вона повідомляє податковій, що ви існуєте і в яких умовах працюєте.

Звільнення є: якщо річний оборот не перевищує 5 000 €, мінімальний внесок не нараховують. Поріг дивляться за попередніми роками, тож «цього року зароблю мало» тут не працює.

Ціна помилки: сам податок нікуди не подінеться — до нього додадуться пені за прострочення. А незаведений особистий кабінет означає, що ви дізнаєтеся про борг уже після настання строку: повідомлення вважається доставленим тоді, коли воно зʼявилося в кабінеті.

4. Декларація обороту обовʼязкова, навіть коли обороту немає

Логіка «нема чого декларувати — нема чого подавати» здається слушною і коштує найдорожче в цьому списку, бо помилка повторюється щомісяця або щокварталу. Поки micro-entreprise не закрито, декларація подається завжди. Просто в полі обороту вписується нуль.

Штраф нараховується за кожну пропущену декларацію окремо. Він привʼязаний до місячної стелі соцстрахування і переглядається щороку: у 2026 році це 60,10 € за штуку. Пів року забутих щомісячних декларацій — це вже близько 360 € на порожньому місці, плюс надбавки на несплачені внески, якщо оборот усе ж був.

Зворотний бік тієї ж медалі: якщо ви чесно декларуєте нуль 24 місяці поспіль (або вісім кварталів), URSSAF закриває вашу micro-entreprise автоматично. Перед цим надходить попереджувальний лист. Для тих, хто тримав статус «про всяк випадок», це неприємна новина: відкривати заново — заново всі формальності.

Ціна помилки: близько 60 € за кожну пропущену декларацію (у 2026 році — 60,10 €), плюс надбавки за прострочення внесків. Автоматичне закриття — після 24 місяців нульового обороту.

5. ACRE не дається сама — її треба попросити за 45 днів

ACRE знижує соціальні внески в перший рік роботи приблизно вдвічі. До 2020 року мікропідприємцям вона належала автоматично, і старі статті в інтернеті досі про це пишуть. Зараз — ні: потрібно подати окрему заяву, і лише протягом 45 днів після реєстрації. Пропустили строк — пільга не відновлюється в жодному порядку, і весь перший рік ви платите повну ставку.

Це той випадок, коли ціна помилки не виражається штрафом: ви нічого не порушили, ви просто заплатили більше. Саме тому про неї рідко дізнаються — ніхто не пише листа з текстом «ви могли платити вдвічі менше».

Як подати і які умови — у нашому гіді про URSSAF, ACRE та особистий кабінет. Якщо ви ще тільки реєструєтеся, розберіться з ACRE до подання документів, а не після.

6. Оборот рахується не так, як ви думаєте

Тут два різні непорозуміння, і обидва коштують грошей.

Перше: рахується те, що надійшло, а не те, що виставлено. У micro-entreprise оборот — це те, що реально прийшло на рахунок у звітному періоді. Рахунок, виставлений у березні й оплачений у травні, потрапляє в травень. Добрий бік: ви не платите внески за роботу, яку клієнт ще не оплатив. Поганий: грудневий рахунок, оплачений 3 січня, іде в наступний рік і може несподівано підштовхнути вас до порога.

Друге, болючіше: витрати не віднімаються взагалі. У micro-entreprise діє фіксоване вирахування (abattement), уже закладене у ставку. Окремо списати нічого не можна — ні комісію Stripe чи PayPal, ні оплату підрядникові, ні рекламу, ні техніку, ні підписки.

Практичний зміст цього краще видно на цифрах. Клієнт заплатив 1 000 €, з них 30 € забрав платіжний сервіс, 400 € ви віддали підрядникові, ще 100 € пішло на рекламу. У кишені лишилося 470 € — а внески й податок ви платите з повної тисячі. Саме тому посередницька модель («беру замовлення, віддаю виконавцеві») у micro-entreprise майже завжди збиткова, і саме на цьому найчастіше обпікаються ті, хто перепродає чужу роботу.

7. Два різні пороги, які постійно плутають

Порогів не один, а два, вони про різне й не збігаються. Плутанина між ними — джерело найдорожчого сюрпризу в списку: обовʼязку заднім числом нарахувати ПДВ.

Поріг самого режиму micro — до якого обороту ви взагалі лишаєтеся мікропідприємцем. У 2026 році це 83 600 € для послуг і 203 100 € для торгівлі товарами.

Поріг ПДВ (franchise en base) — значно нижчий, і саме він спрацьовує першим. Для послуг: базовий 37 500 €, підвищений 41 250 €. Для торгівлі: 85 000 € і 93 500 €. Обіцяний єдиний поріг у 25 000 € зрештою скасували, суми на 2026 рік лишилися колишніми.

Різниця між двома порогами ПДВ вирішує все:

  • перейшли базовий, але лишилися нижче підвищеного — ПДВ починається з 1 січня наступного року, час підготуватися є;
  • перейшли підвищений — ви стаєте платником ПДВ з першого дня перевищення, тобто заднім числом усередині поточного місяця.

Другий сценарій і є катастрофою: рахунки, виставлені без ПДВ, доведеться переоформлювати, а податок державі ви винні в будь-якому разі — незалежно від того, чи погодиться клієнт доплатити.

Звідси просте правило: стежте не за порогом режиму, а за порогом ПДВ, і знайте свій запас до підвищеної планки будь-якої миті року. Особливо якщо у вас сезонність і половина обороту приходить восени.

8. Versement libératoire і друга декларація, про яку забувають

Versement libératoire — можливість платити прибутковий податок фіксованим відсотком від обороту одночасно з внесками до URSSAF, а не за загальною шкалою наприкінці року. Часто вигідно, але з двома застереженнями, кожне з яких стає сюрпризом.

Застереження перше: право на нього залежить від доходу родини дворічної давнини. Щоб користуватися режимом у 2026 році, довідковий дохід (revenu fiscal de référence) вашого податкового домогосподарства за 2024 рік не має перевищувати 29 315 € на одну частку сімейного коефіцієнта. Поріг множиться на кількість часток: для пари — вдвічі більше. Перевищили — право втрачається, і дізнаєтеся ви про це не одразу.

Застереження друге, і воно стосується всіх. Навіть із versement libératoire ви зобовʼязані вказувати оборот у річній декларації про доходи, у додатку 2042-C-PRO. Логіка така: податок із цього обороту вже сплачено, але держава має знати вашу загальну картину — від неї залежать інші розрахунки. Люди міркують «я ж плачу податок щомісяця, отже декларувати нема чого» і отримують нагадування з податкової.

9. Обовʼязкові написи в рахунках

Рахунок мікропідприємця — не вільна форма. Обовʼязковий мінімум: ваші ПІБ та адреса, номер SIRET, унікальний послідовний номер рахунка, дата, опис робіт, сума, строк оплати і штраф за прострочення.

Пункт, який пропускають найчастіше: якщо ви у franchise en base, у рахунку має бути фраза «TVA non applicable, article 293 B du CGI». Без неї рахунок формально неповний, а клієнт-компанія може відмовитися взяти його на облік. Для будівельних професій додаються дані страхування — про це нижче.

І окремо про найближче майбутнє: з 1 вересня 2026 року всі французькі компанії, зокрема мікропідприємці, зобовʼязані приймати рахунки в електронному форматі, а з 1 вересня 2027 — виставляти їх. PDF електронною поштою електронним рахунком не вважається. Подробиці й строки — у нашій новині про електронні рахунки.

10. Страхування, без якого працювати не можна

Для більшості професій страхування цивільної відповідальності (RC pro) необовʼязкове за законом, але часто вимагається за договором: великі клієнти просять додати attestation до контракту, і без неї угода просто не відбудеться.

А от для будівельних і оздоблювальних робіт assurance décennale обовʼязкове за законом, і це не формальність. Робота на обʼєкті без нього — кримінально каране діяння: до 75 000 € штрафу і до шести місяців позбавлення волі за статтею L243-3 кодексу страхування. Правопорушення вважається вчиненим уже в момент відкриття будівельного майданчика, а не коли щось зламалося.

Професії, яких це стосується, визначаються не назвою, а суттю робіт: якщо результат підпадає під десятирічну відповідальність будівельника, страхування потрібне. Ремонт квартир, оздоблення, мурування, покрівля, сантехніка, електрика в межах будівельних робіт — так. Уточніть за своєю діяльністю до першого обʼєкта, а не після.

Календар року: що і коли

Половина сюрпризів із цього списку — не про нерозуміння правил, а про пропущену дату. Ось мінімальний календар мікропідприємця.

  • Щомісяця 10-й робочий день DES у митницю за минулий місяць — якщо були продажі послуг компаніям із ЄС.
  • Місяць або квартал Декларація обороту URSSAF, протягом місяця після закінчення періоду. Обовʼязкова й за нуля.
  • Весна Травень — червень Річна декларація про доходи, додаток 2042-C-PRO. Потрібна й за versement libératoire.
  • Осінь 15 грудня Сплата CFE. Сповіщення зʼявляється в особистому кабінеті в середині листопада — паперового листа немає.
  • Лише в рік відкриття 31 грудня Формуляр 1447-C-SD — первинна декларація CFE до податкової служби підприємств.
  • Лише при відкритті 45 днів Крайній строк заяви на ACRE після реєстрації. Відновленню не підлягає.

Що з цим робити

Три речі, які закривають більшу частину ризиків із цього списку і робляться один раз:

  1. Заведіть espace professionnel на impots.gouv.fr. Без нього ви не побачите ні сповіщення про CFE, ні запит на номер TVA intracommunautaire. Це єдиний канал, яким податкова тепер із вами розмовляє.
  2. Поставте собі чотири нагадування в календар за датами з таблиці вище. Більша частина штрафів у цьому списку — ціна забутої дати, а не незнання закону.
  3. Один раз перевірте свою конфігурацію: чи є у вас клієнти з ЄС, чи купуєте ви послуги в європейських постачальників, чи потрібне вам décennale. Відповіді не змінюються роками, а наслідки — найдорожчі в списку.

Якщо тільки починаєте — подивіться наші гіди про реєстрацію через INPI і про URSSAF та ACRE: частина сюрпризів із цього списку запобігається ще на етапі відкриття.

Усі суми, пороги та строки наведено станом на 11 серпня 2026 року з посиланнями на офіційні джерела — douane.gouv.fr, impots.gouv.fr, service-public.fr, URSSAF. Їх переглядають щороку, іноді й усередині року: перед дією звіряйтеся з першоджерелом. Webinkub не несе відповідальності за зміни та за рішення, ухвалені на підставі цього матеріалу. Якщо випадок нестандартний, зверніться до expert-comptable.

Звʼязатися

Не впевнені, що вас це не стосується?

Опишіть, чим займаєтеся і звідки ваші клієнти. Скажу, які пункти з цього списку ваші.

Тільки збираєтеся відкриватися?

Наставництво розбирає весь шлях цілком: реєстрація, звітність, строки та інструменти — щоб сюрпризів не було зовсім.

Усі строки й суми подано з посиланнями на офіційні джерела. Партнерських посилань у цьому гіді немає.